Д Е К Л А Р А Ц І Я прямого народовладдя в Україні

Ми, Українці – волелюбні люди, люди свободної Волі за фактом свого народження, наділені від народження вищим правом здійснювати свою волю. Ми як представники Корінних Родів України слов’янського походження у матеріальному мирі і духовні сутності всесвіту як Сотворці, керуючись непорушними канонами вічності, що надані від Творця єдиного, включаючи сюди передусім:

  • Віру в Творця — як основу основ життя людини у матеріальному світі,

  • Надію — як вічний мотив руху,

  • Любов — як Божий рушій вічного вдосконалення,

  • Справедливість — як мірило усіх соціальних процесів,

  • Мудрість — як неодмінний атрибут духовності,-

у своєму прагненні до Благодаті, беручи до уваги Акт Проголошення незалежності України від 24 серпня 1991р., підтверджений всенародним голосуванням 1 грудня 1991р., враховуючи усе краще, що вироблене людством у процесі еволюції, як то:

  • Всезагальну декларацію прав людини Організації об’єднаних націй від 1948р.,

  • Декларацію ООН про права корінних народів (від 2007 р.),

  • Європейську Хартію місцевого самоуправління (від 1985 р,),

  • ст.5 Конституції України у частині прямого (безпосереднього) народовладдя,

свято шануючи пам’ять, культуру, традиції та заповіти своїх предків, усвідомивши свою відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та майбутніми поколіннями, підписуючи, цю Декларацію, ПРОГОЛОШУЕМО В УКРАЇНІ ПРЯМЕ БЕЗПОСЕРЕДНЄ НАРОДОВЛАДДЯ, і у Статтях, що нижче, стверджуємо його принципи.

Стаття І. Люди Корінного Народу України

Україна є незалежною, суверенною країною, у якій проживають люди – корінних родів України слов’янського походження – українці.

Людиною Корінного Народу України є українець — людина слов’янського походження, яка персонально, згідно Декларації, визнає себе Українцем і котра безперервно проживає на території України не менш встановленого її правовими актами строку. Людина Корінного Народу України має статус суверенної людини України — Українця.

Представниками Корінного Народу України визнаються українці і люди слов’янського походження які:

персонально приєднались доцієї Декларації за встановленою процедурою

визнають непорушність територіальної цілісності України

свято шанують пам’ять, культуру, традиції та заповіти своїх предків – Українців

визнають суверенітет та історичне правоприємство сучасних Українців як суверенного Корінного Народу України

— володіють у достатній мірі українською мовою

Представник Корінного Народу України зобов’язаний, не тільки визнавати культуру сьогодення и традиції суверенного Корінного Народу України, але й свято шанувати його родову приналежність для побудування (відродження) Великої Духовної Слов’янської Держави, як частини загального Слов’янського Світу.

Людям української діаспори, що змушені жити за межами України, а також їх нащадкам (далі — українська діаспора) статус представника Корінної Народу України надається на пільгових умовах після виконання ряду процедур.

Усі представники Корінного Народу Українина її теренах володіють рівними правами.

Корінний Народ України є гарантом дотримання прав для усіх людей іншої родової належності — національних меншин та їх діаспор, що постійно проживають на теренах України.

Іншим особам (іноземним підданим, особам без громадянства, мігрантам, біженцям) може бути надано тільки тимчасовий притулок в Україні у порядку, який встановлено її правовими актами.

Правове становище людей та їх потомків у змішаних сімейних союзах з Українцем — суверенним представником Корінного Народу України регулюються окремими правовими актами.

Стаття 2. Верховенство права людини

Корінного Народу України

В Україні діє надане Богом верховенство Права над Законом. Право належить кожному Українцю – суверенному представнику Корінного Народу Україні, а усьому КорінномуНародові в цілому на принципах Копного Права. Це право виражається (закріплюється) затвердженими правовими актами — Конами.

Дана Декларація є найвищим Коном Корінного Народу України.

Ця Декларація — першооснова і джерело Конів України.

Вищим суб’єктом Права в Україні з безпосередньою можливістю правової ініціативи, є любий Українець як представник Корінного Народу Україні, Сім’я Корінного Народу України, Рід Корінного Народу України.

Корінним Народом України (КНУ) є спільнота окремих суверенних представників Корінного Народу України і окремих представників Корінних Родів України — Українців, що об’єдналися у територіальні общини та спільноти общин, на принципах общинно-родового устрою життя.

Нацією є Корінний Народ України (КНУ) який дотримується історичного Слов’янського общинно-родового укладу житєбуття, розуміє принципи концептуального та безструктурного управління, здатний забезпечити економічну, ідеологічну, інформаційну безпеку, здатний захистити себе і свою віру.

Територіальні общини КНУ та спільноти КНУ користуються можливістю просування правової Ініціативи або накладання Вета, тільки по ініціативі знизу.

Авторство правової ініціативи завжди персоніфіцировані і підписуються окремим представником КНУ, або сім’єю КНУ, або родом КНУ. З цього витікає авторське право і відповідальність за цю ініціативу, які завжди можуть бути встановлені та оприлюднені.

Процедури та правила просування правових ініціатив накладання Вета, як і інші правила життєустрою описуються та регулюються Конами.

Правовий та соціальний статус представника Корінного Народу України (як представника Корінного Роду України слов’янського походження у матеріальному мирі і духовній сутності всесвіту як Сотворця) вищий за статус будь-якої коронованої чи титулованої особи, будь-якої над державної, чи державної структури, вищий за статус будь-якої іншої організаційно правової структури чи будь-яких формувань, котрі були, є, чи можуть виникнути у майбутньому.

Верховенство Права над Законом є підґрунтям та витоком БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО народовладдя (безпосередньої демократії) та його верховенства над опосередкованим народовладдям (представницької демократії).

Це дозволяє органам прямого народовладдя (общинам КНУ та їх спільнотам (сполукам) контролювати діяльність будь-якої представницької влади в Україні, через накладання Вета, присікання рішень та дій будь-яких структур, якщо ці рішення суперечать правовим актам та інтересам Корінного Народу України.

Стаття 3. Основи прямого народовладдя

Єдиним джерелом та носієм влади в Україні є люди як суверенні представники Корінного Народ України, вони і тільки вони є природнім витоком влади в Україні.

Прояв волі суверенних представників Корінного Народу України здійснюється ними через Збори, котрі є основним механізмом реалізації влади.

Головними органами, які мають статус прямого народовладдя, є територіальні общини міст які входять до списку Адміністративних Центрів України. Статус прямого (безпосереднього) народовладдя дозволяє територіальнім общинам наклади Вето на рішення органів представницької влади будь-якого рівня, будь-яких організаційно правових форм.

Спільноти общини і інші органи до яких делегуються представники, є представницькими органами. Їх рішення мають статус тимчасового рішення і підлягають обов’язковій ратифікації органів прямого (безпосереднього) народовладдя свого рівня.

В усіх випадках рішення територіальних общин та спільнот общин, може бути прийняте тільки «одностайно». Голоси тих, хто утримались або не з’явились на Збори не беруться до уваги. Той, хто голосує ”проти» повинен обґрунтувати свою позицію. Особливі випадки оговорюються заздалегідь у регламенті проведення Зборів. Зворотні процедури відміни раніше прийнятих рішень здійснюються шляхом наданняписьмового відклику свого голосу. Процедура відклику голосу здійсняється згідно регламенту проведення Зборів.

Проведення референдумів, Вече та інших процедур прямого народовладдя базуються на слов’янських традиціях та Копному Праві.

Стаття 4. Власність Корінного Народу України

Корінний Народу України, є правонаступником – власником усього майна та ресурсів колишньої республіки УРСР у складі СРСР.

Усі природні ресурси у тому числі і земля, що знаходяться в межах території України, є загальнонародною власністю та надбанням усього Корінного Народу України.

Приватизація та продаж землі в Україні заборонена.

Усі представники Корінного Народу України мають рівне право на безкоштовне користування своєю часткою землі, природними та іншими ресурсами. Ці частки землі у межах територіальних общин перераховується щорічно і визначаються шляхом поділу усієї придатної для використання землі на кількість мешканців територіальної общини які є – представниками Корінного Народу України – Українцями.

Усі природні ресурси України розраховуються у реальних долях та в грошовому еквіваленті, розподіляються і зараховуються у рівних частках, з занесенням на персональну Інвестиційну картку кожному представнику Корінного Народу України — Українцю довічно з моменту народження.

Персональна Інвестиційна картка включає в себе: ресурсну, трудову, споживчу та звітно-відрахункову (податкову) частини.

Правила ведення народної інвестиційної економіки базуються на общино-родовому укладі слов’янського житєбуття, Копному Праві, та принципах безподаткових споживчих товариств.

Структурами управління КНУ, обчислення, нарахування та перерахунки особистих карток, представників Корінного Народу України, проводяться щорічно та в поточному режимі за результатами інвестиційної діяльності общини, спільноти общин області чи Краю, та за результатами загальної діяльності Народної економіки України в цілому.

Усі люди Корінного Народу України володіють виключними та невід’ємними правами: володіти, користуватися, та розпоряджатися своїми частками ресурсів, як загальнонародною власністю, та доходами від них як приватною власністю.

Частка землі, яка закріплена за представником Корінного Народу України, як і усі наявні ресурси України, не відчужуються, а лише передається по спадщині. Частки землі які не використовуються — знеособлюються, та лишаються надбанням усього КНУ, і можуть здаватися в оренду для подальшого нарахування на персональні картки представникам КНУ конкретної Територіальної общини. Усі люди КНУ, котрі не використовують свої частки землі, отримують нарахування на свої персональні картки за використання цієї землі іншими особами. Нарахування здійснюються відповідними виконавчими структурами КНУ, за відрахуванням витрат, пов’язаних з адмініструванням даного сектору економіки.

Представники Корінного Народу України – Українці мають першочергове право на додаткову — зверх нормативну оренду землі (за орендну плату яку визначила територіальна община).

Субаренда землі заборонена.

Не корінні особи, підприємці, організації та підприємства інших країн мають другочергове право орендувати в Україні землі, що не використовуються — виключно з дозволу общин КНУ, де ті землі знаходяться. Така оренда здійснюється на договірних засадах без права викупу цих земель.

Моря, озера, ріки та ліси України знаходяться у розпорядженні територіальних общин та спільнот общин, на території яких вони знаходяться, або до котрих дотикаються.

Общини КНУ мають право на використання іншої загальнонародної власності (транспортні магістралі, лінії електромереж, зв’язку і т.п.) у порядку, визнаному правовими документами та Конами КНУ.

хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

ххххххххххххххххх Для службового користування хххххххххххххххх хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

Стаття 5. Структури самоврядування КНУ

5.1 Родові общини Корінного Народу України

Перший шабель в системі самоврядування КНУ є Рід людини, котра визначились як Українець і має вище право і статус прямого безпосереднього народовладдя. (Суверенний представник Корінного Народу України).

Рід суверенної людини КНУ — це спільнота людей об’єднаних кровною спорідненістю, що замикається на єдиного предка, та пов’язаних економічними відносинами (у тому числі — і правом спадкування).

У системі економічних відносин КНУ Рід є суб’єктом права та діє від імені глави Роду.

Рід сам у собі має повну автономію, самостійно визначає свою організацію і структуру самоврядування, а також економічні відносини між сім’ями та окремими своїми членами, у відповідності до принципів, що викладені в Коні Роду.

5.2 Малі общини КНУ

Малими общинами КНУ є малі житлово-територіальні об’єднання та професійні об’єднання представників КНУ.

Такі малі общини мають правовий статус представницького органу, з правом просування правових Ініціатив, та можуть делегувати своїх представників в вищі органи народовладдя КНУ.

Житлово-територіальні общини — вільні об’єднання представників КНУ, що мешкають у селах, мікрорайонах міст, кварталах міст, багатоповерхових будинках, ті що формують свої органи самоврядування для вирішення своїх поточних завдань (на загальних принципах Кону).

Декілька общин можуть мати спільні сервісні служби.

Професійні общини — вільні об’єднання представників КНУ за родом занять або іншими інтересам (у тому числі: громадські організації, профспілки, асоціації, союзи, об’єднання та ін.).

5.3. Територіальні общини Корінного Народу України

Територіальними общинами є вільні об’єднання представників КНУ що мешкають в містах обласних центрів, в містах районних центрів, в селищах міського типу та зв’язані спільними системами життєзабезпечення. Ці Територіальні общини мають правовий статус органа прямого (безпосереднього) народовладдя.

Такі Територіальні общини є самодостатніми об’єднаннями. Їх самоорганізація базується на принципах слов’янських традицій, общино-родовому устрою життя, Копному Праві та затверджених правилах викладених у Коні общини.

Територіальна община має у своєму складі усі необхідні елементи соціуму:

— органи самоврядування

— системи комунального забезпечення (енергозабезпечення, водопостачання, каналізація, опалення)

— системи медичного обслуговування та охорони здоров’я

— системи дошкільного і шкільного забезпечення

— місця для вільної торгівлі (ринки)

— системи зв’язку (транспорт, пошта, телекомунікації та ін.)

— системи дозвілля, культури, фізкультури та спорту

Територіальні общини на своїх територіях регулюють відносини між усіма Родовими общинами, малими общинами (Житлово-територіальними та професійними) що входять до них, а також ведуть їх реєстри.

Голови Територіальних общин міст, які є Адміністративно — територіальними центрами області чи Краю, в обов’язковому порядку входять до Вищої Державної Ради (Сенату).

5.4 Територіальні спільноти общин Корінного Народу України

Територіальні общини мають можливість групуватися в рамках більш широких територій (область, край) у територіальні сполуки та відповідноформувати органи самоврядування даних територій. Рада територіальних спільнот має статус представницького органу, І також мають право просування правових Ініціатив та делегування своїх представників у вищу Державну Раду — (Сенат).

Територіальними спільнотами общин є вільні об’єднання общин представників КНУ на території області або Краю.

Такі територіальні спільноти общини мають правовий статус представницького органу, з правом просування правових Ініціатив, та можуть делегувати своїх представників в вищі органи народовладдя КНУ.

Територіальні спільноти вільні у виборі своєї самоорганізації і структури своїх органів самоврядування в рамках принципів, що виведені в Коні общини Територіальні спільноти є найбільші незалежні автономні об’єднання людей, котрі добровільно для свого зиску формують структури та фонди.

Територіальні спільноти за своїм розумінням вільно створюють (затверджують) спільнідля людей своєї території:

  • органи народного самоврядування (Рада спільноти общин)

  • положення та правила, з питань життєдіяльності,

  • фінансові заклади,

  • платіжні засоби та їх емісію,

  • системи відрахувань та формування бюджету,

  • системи охорони здоров’я, охорони порядку, освіти, науки, культури, пенсійного забезпечення, системи обліку та контролю, тощо,

  • народні земельні Суди

Територіальні спільноти врегульовують відносини між територіальними общинами та різними об’єднаннями нижчих ступенів та ведуть їх реєстри.

Суб’єкти Права одного рівня не втручаються у внутрішні справи одне одного, а будують свої відносини виключно на договірній основі.

Стаття 6. Сенат Корінного Народу України

Сенат – збори Глав органів прямого (безпосереднього) народовладдя територіальних общин (які відносяться до територіальних центрів) та спільнот общин областей чи Країв КНУ.

Сенат це Вища Державна Рада яка має правовий статус представницького органу.

Сенат – державний орган який здійснює погодження та координацію рішень територіальних общин та спільнот общин які торкаються спільних інтересів усього Корінного Народу України – Українців. Сенат також здійснює функції

Вищого толмача і надзору за діяльністю державного апарату та виконавчих органів.

Стаття 7. Конгрес національних меншин

Для дотримування прав людей іншої родової належності — національних меншин та їх діаспор,- за їх же ініціативою, може бути створений при Сенаті Корінного Народу України — Конгрес Національних Меншин (КНМ).

В КНМ входять представники діаспор національних меншин і окремі представники інших народів, що постійно мешкають на території України, які визнають територіальну цілісність України, суверенітет та правоприємство Корінного Народу України, і володіють українською мовою.

Стаття 8. Адміністративні центри України

В Інтересах організації цілісної системи прямого народовладдя, корінні особи України групують органи безпосереднього прямого народовладдя в рамках центрів багатонаселених регіонів, які є адміністративними одиницями: — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Миколаїв, Маріуполь, Суми, Луганськ, Макіївка, Вінниця, Сімферополь, Севастополь, Кіровоград, Херсон, Полтава, Чернігів, Черкаси, Ужгород, Дніпродзержинськ, Житомир, Хмельницький, Рівне, Чернівців Кременчук, І.Франківськ, Луцьк.

За рубежами України утворюється 9-ть позатериторіальних об’єднань, представників Корінного Народу України як українські діаспори: Росії, Казахстану, Канади, Молдавії, Білорусії, Європейська діаспора Українців, Південноамериканська діаспора Українців, Азіатська діаспора Українців, Австралійська діаспора Українців. Їх статус, права та обов’язки регулюються окремими правовими актами.

Стаття 9. Захист та оборона Корінного Народу України

Корінний Народ України, для вирішення питань, пов’язаних із захистом: життя, здоров’я, честі, гідності, майнових прав та інтересів, оборони своєї території та всенародного надбання, створює концептуально-методичну Раду при Сенаті, а також:

  • Козацькі формування на містах та Центральну Козачу Раду – Штаб Козацьких Військ,

  • достатні у кількісному та якісному вимірі збройні Сили КНУ,

  • мобілізаційну систему з козацтва, як резерв Збройних сил,

та людського ресурсу (осіб, що пройшли початкову військову підготовку),

  • оборонно-промисловий комплекс (з науковою, конструкторською, та промисловою базою)

Для управління Збройними Силами обираються ( призначаються) керівники відповідних профілів та рангів, а також, головнокомандувач Збройними силами. У випадку війни, він стає Верховним головнокомандуючим. Керівники усіх видів Збройних Сил та Козацьких Військ, під проводом Глави Сенату, та за участі Голови Ради Міністрів та силових відомств, — складають Раду Безпеки Корінного Народу України.

Стаття. 10 Перехідні положення

Ця Декларація розроблена представниками Харківської та інших общин КНУ та прийнята: у першому читанні — І4.08.2012р, та у другому читанні – 11.11.2012р.,з наступною доробкою тексту редакційної комісією та авторською групою.

Приєднання до цієї Декларації можливо тільки у індивідуальному порядку та несе за собою надбання статусу суверенного представника Корінного Народу України – Українця з великої літери. Це передбачає найвищий правовий та соціальний статус.

Порядок, процедуру та перелік документів при приєднанні до декларації — встановлюється існуючими органами прямого (безпосереднього) народовладдя Корінного Народу України.

Рішення що прийняті будь-якими органами прямого народовладдя Корінного Народу України — обов’язкові до виконання усіма людьми які приєднались до декларації.

Ці Рішення обов’язкові для виконання, усіма організаціями, відомствами, органами, закладами та любими іншими організаційно-правовими формами які існують на терені України, у тому числі і унітарній державі Україна.

Ті українці, що не приєдналися до цій Декларації, залишаються у правовому полі унітарної України, у якості ФІЗИЧНИХ осіб, що не мають національності, статусу та прав, наведених вище.

Кожному представнику Корінного Народу України видається посвідчення встановленого зразку, котре у подальшому обмінюється на Паспорт корінної Особи України.

Авторська та редакційна група

Харківської общини та спільноти Слобожанського Краю

Корінного Народу України:

Калашніков Б.Г.

Степанов М.І.

Білий В.І.

Лохоня А.Ф.

Зозуля І.Г.

Гахів А.Ф.

ПРОЕКТ Декларації (о проголошені) прямого народовладдя в Україні розроблено і прийнято у першому читанні 14.08.12, у другому читанні 11.11.12 Харківською общиною та спільнотою общин Слобожанського Краю.Ратифікованона розширених загальних зборах 03.01.13

Автор : © Харківська община Корінного Народу України

УВАГА !!!

Керуючись авторським правом та міжнародними нормами, право по зміні тексту пристосуванню чи використанню, цієї декларації будь якими державними та не державними структурами без згоди Харківської общини як автора – Категорично ЗАБОРОНЕНО.

Пропозиції з удосконалення і зміни тексту цієї Декларації доправляти до першого в історії України орган прямого народовладдя Харківської общини Корінного Народу України, яка базується на общино родовому устрою життя, Копному Праві та слов’янських традиціях.

slobozhanshyna.kharkov.ua Тел. (0572) 52-14-72; моб. 066-771-31-57

ДЕКЛАРАЦІЯ  Прямого Народовладдя в Україні

Д Е К Л А Р А Ц І Я прямого народовладдя в Україні: 1 комментарий

  1. А як ви визначатимете, що людина є справжнім арій… тобто українцем? За формою черепа та носа, чи шляхом генетичного аналізу, чи як?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *